Лилу45 - Дощ

ДОЩ

дощ грюкає у мої двері
наче щось хоче сказати
одні і ті самі сюжети,
одні і ті самі дати.
зарано я якось зневірилась,
зарано себе поховала,
занадто багато речей у собі приховала
від тебе, від себе, від світу
скигливих і недолугих,
не гуляй по підвалах часто
раптом себе загубиш.
а потім якось згадаєш, але чи не буде запізно?
тобі мої п‘яні губи шепочуть, що я не залізна.

витрави мені цю звичку сподіватись,
скільки ще - мені розчаруватись?
все життя ніби артгаузне кіно:
мало що зрозуміло, але якось все одно.

бій світа с тінню
несправедливість
твої побажання моя мерехтливість
порожньо у серці, порожньо удома
мене накриває смертельна втома
втома кохати
втома страждати
втома без тебе вночі засинати
втома і крапка
або втома і кома
осінь настала якось раптово